Мистецтво 8 клас

  Січень 2021

Завдання №1 виконати до 27.01

Фото виконої роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

або на Viber т. 066 803 1392

Тема. Бароко: архітектура, скульптура.

 Стиль бароко панував в європейському мистецтві  з кінця XVI ст. до середини XVIII ст. Порівняно з мистецтвом Ренесансу, яке тяжіло до гармонійності й урівноваженості в усьому, орієнтуючись на ідеали античності, новий стиль характеризують грандіозність, динамічність, урочистість, контрастність, синтез мистецтв. Він відображав і втілював нові уявлення про мінливість світу, де дивно поєднуються реальне з ілюзорним.

 Мистецька скарбничка

         Бароко (з італ. «дивний, химерний») — напрям в європейському мистецтві XVI—XVIII ст., започаткований в Італії. Основні риси стилю: пишна декоративність, динамічність, урочистість.

 В архітектурі стиль бароко успадкував форми італійського Відродження, проте, перевершив його за складністю і різноманіттям. Це проявилося уже у спорудах засновника нового стилю Франческо Борроміні (1599-1667).

         Бароковій архітектурі притаманно багато кривих, пластично вигнутих ліній і поверхонь, що порушують статичність і викликають відчуття руху.

         Пишні інтер'єри барокових церков, як місця театралізованих обрядів католицької служби, сповнені несподіваних просторових і світлових ефектів. Використовують велику кількість пілястр, колон і напівколон, зокрема завитих, розкішних скульптурних деталей, ліпнини, позолоти. Завдяки химерній пластиці фасадів із примхливими обрисами споруди бароко легко вписуються в навколишній простір, садово-паркове і міське середовище.

         З архітектурою тісно пов'язана скульптура, що прикрашає фасади й інтер'єри церков, вілл, палаців, а також сади, парки, фонтани.

Перегляд відеоматеріалу: Архітектура бароко.

                                       

         У мистецтві бароко важко розділити творіння архітектора, скульптора й живописця.

         До художників-універсалів, який поєднував талант архітектора і скульптора, належав Джованні Лоренцо Берніні (1598-1680). Митець очолював основні художні роботи в Римі, й завдяки його творчості католицька столиця набула барокових рис. За його проектами побудували розкішний ківорій у соборі Св. Петра, королівські сходи палацу, церкву Св.Андреа аль Квірінале. Проте головне творіння Берніні — грандіозна колонада собору Св. Петра, яка утворює площу перед ним. Колонада з чотирьох рядів колон (висотою 19 м) нагадує, за словами автора, «розкриті обійми».

 Мистецька скарбничка

         Колонада — ряд або кілька паралельних рядів колон із загальним горизонтальним накриттям.

 Перегляд відеоматеріалу: Берніні. Площа Святого Петра. 

         Берніні, подібно до титанів Відродження, блискуче проявив себе не лише в архітектурі а й у пластичному мистецтві,  створюючи статуї, рельєфи, фонтани, сповнені нестримної художньої фантазії. Динамічні фігури Берніні позбавлені ренесансної ясності и гармонійності. Скульптурна композиція «Екстаз Св. Терези» Берніні сповнена надзвичайної експресії, вираженої мовою барокової пластики.

З історії шедевра

         Скульптор був натхненний листами черниці з Іспанії Терези, оголошеної католицькою церквою святою. У своїх листах Тереза описувала дивовижні бачення ангелів і святих. В одному з них ангел з’явився з чудесною золотою стрілою. Тереза писала, як вона була переповнена любов'ю до Бога, а також відчуттям чудесної насолоди. Ці почуття й лягли в основу створеної Берніні скульптури.

         Скульптурна група виконана з білого мармуру. Фігури розташовані в ніші вівтаря, серед колон, виготовлених з кольорового мармуру. Колони й сама фігура знаходяться на тлі променів бронзового кольору. Так скульптор вирішив зобразити Божественне світло.  

Перегляд відеоматеріалу: Берніні. Екстаз Св. Терези

         Яскравим зразком барокового синтезу мистецтв є багатофігурна композиція фонтана Фіумі (Чотирьох рік). Гігантські скульптури символізують чотири ріки в чотирьох частинах світу: Дунай (Європа), Ганг (Азія), Ніл (Африка), Ла Плату (Америка).

 Перегляд відеоматеріалу: Фонтан Фіумі на площі Навона в Римі

         У розкішних парадних інтер'єрах бароко все підпорядковувалося основним рисам стилю — динамічності й декоративності. Зали палаців прикрашали скульптурою, розписними стінами і плафонами, чудернацькою ліпниною, пишною орнаментикою, численними дзеркалами та світильниками.

         Інтер'єри храмів також сповнені розписів і скульптур, різьблення і ліпнини. Суцільні фрески візуально збільшували внутрішній арочні конструкції, кручені сходи, у різьблених і ліпних орнаментах — мотиви рослин.

         Барокові меблі за формою мали складні обриси, де переважали складні

спіралі.  Їх декорували мозаїкою, бронзовими позолоченими накладками. З'явились комоди, шафи, бюро, кабінети, консолі.

Мистецька скарбничка

         Консоль — різновид столу, що приставляється до площини стіни.

   В оббивці диванів і крісел застосовували коштовні тканини з рясною бахромою, стіни прикрашали гобеленами. Виникло поняття «гарнітур».

 Мистецька скарбничка

Гарнітур — комплект з декількох предметів меблів, виконаних в одному стилі.

 Перегляд відеоматеріалу: Інтер'єри бароко

         Блискучим прикладом німецького бароко, втіленням ідеї синтезу архітектури, скульптури, живопису й монументально-декоративного мистецтва є Цвінгер. Це комплекс із чотирьох споруд, розташований у центрі Дрездена, архітектором якого був Маттеус Пеппельман. Світ розкішно декорованої архітектури та скульптури зливається з музикою фонтанів і гротів у неповторному ритмічному багатоголоссі. У палацовому комплексі Цвінгер знаходиться знаменита Дрезденська картинна галерея.

Перегляд відеоматеріалу: Цвінгер. Дрезден.

 «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

Уявіть себе дизайнером.  Створіть ескізи оригінального комода чи консолі,дзеркал, світильників тощо для оформлення вітальні у стилі бароко (кольорові олівці).

 Бажаю вам творчого успіху!!!

 -------------------------------------------------------

 

Жовтень 2020. Навчання триває!!!

Завдання№3 виконати до 10.11

Фото виконої роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

або на Viber т. 066 803 1392

Тема. Романська архітектура, лицарський кодекс честі.

Сьогодні ми вирушаємо у Середньовіччя. Ви зможете помітити, що ця епоха відрізняється замкнутістю свого побуту, яка призведе до співіснування декількох незалежних і паралельних один одному культурних напрямів. Запрошую вас у добу романського стилю, у час,  коли зароджувалися нові звичаї, селяни дотримувалися сільських традицій, християнська церква прагнула поширити богословські ідеї, а лицарські замки жили своїм життям.

 В XI — ХІІ ст. у мистецтві християнської Європи зародився новий стримано-величний стиль — романський. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комон, який установив зв’язок  архітектури цього періоду з давньоримською.  Романський стиль став першою художньою системою, що охопила більшість європейських країн епохи Середньовіччя.

 

Мистецька скарбничка

Романський стиль (від лат. romanus — римський) — художній стиль, що панував у Європі (переважно Західній) в XI—XII ст. (у деяких місцях — і в ХШ ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі й об'єднав в одне ціле види мистецтв, що нерозривно пов'язані з нею:  монументальний живопис, скульптуру, декоративне мистецтво.

 

   «Важка безмовність» — так лаконічно схарактеризував скульптор Огюст Роден цей стиль. І не дивно, адже він набув поширення саме в архітектурі (його  назва підкреслює зв’язок зодчества з давньоримськими традиціями).

         Для початку романської доби характерне бурхливе будівництво. Провідними типами споруд стають собори, монастирі й замки, які створювали для потреб церкви та лицарства. І релігійні, і світські споруди нагадували неприступні фортеці. Оборонні й монастирські комплекси захищали зубчасті мури з високими вежами (головна називалася донжон).

          Романська архітектура вирізнялася монументальністю, простотою і суворістю геометричних форм (паралелепіпед, циліндр, конус, піраміда), лаконічністю зовнішнього  декору. Фасад споруди та її портал (вхід) прикрашали рельєфами. Вузькі вікна-бійниці на масивних стінах обрамляли арками. У церковному будівництві панували базиліки, що зводилися за зразком римських світських споруд.

 Мистецька скарбничка

      Базиліка (з грец . «будинок базилевса, царський будинок») — один з основних типів християнських храмів; прямокутна, в плані споруда (у вигляді латинського хреста).

  Найбільша кількість пам'яток романської архітектури розташована, у Франції та Німеччині. Найстарішою зі збережених в Україні храмів романського стилю є церква Св. Пантелеймона поблизу Галича (1194 р.).

Перегляд відеоматеріалу: Романська архітектура

   Інтер'єрам романських базилік властиві масивні хрестоподібні склепіння, декор із типовим елементом напівкруглої арки. Стіну нефа поділяли на яруси: нижній — аркада, верхній — арочні вікна. Між ними, на стіні, часто розміщували галереї зображень на релігійні сюжети. Фрески та рельєфи суцільним килимом покривали стіни й стелю храму.

 Особливою експресією вирізнялися сцени Страшного суду, Апокаліпсису. Монументальний живопис і розфарбована скульптура підпорядковувалися архітектурним ритмам, поєднувалися з багатою орнаментикою. У симетричних композиціях Христос зображений вищим, ніж ангели, з непропорційно великими кистями рук, а прості смертні виглядають мізерними. На капітелях колон висікали рельефи людей, стилізованих рослин, тварин, зокрема фантастичних  і жахливих чудовиськ.

    Напевно, немає цінувальників мистецтва, які б не чули про Пізанську вежу, що падає. Ця всесвітньо відома споруда заввишки 56,7 м, — частина архітектурного ансамблю, до якого також входять Собор Санта-Марія Ассунта і баптистерій.

    Пізанська вежа — це циліндрична восьмиповерхова дзвіниця, оздоблена білим мармуром. Галереї такі самі, як аркади фасаду собору і баптистерію. Тож можна стверджувати, що мотив аркад об'єднує весь ансамбль. Гвинтові сходи з 294 сходинок усередині циліндра, а вгорі — дзвони. План Пізанського собору має форму латинського хреста. Мармуровий фасад складається з чотирьох галерей іа колонами, інтер'єр споруди прикрашають позолочена стеля, фрески й мозаїки, арки з чергуванням білого і чорного мармуру, численні скульптури видатного майстра Нікколо Пізано.

         Споруда баптистерію — взірець плавного змішування стилів романського (перший ярус з округлими арками й вузькими вікнами) і готичного (арки-зубчики верхнього ярусу). Готичний стиль виник тоді, коли споруду добудовували  Нікколо Пізано та його син Джованні. А сталося це тому, що будівництво архітектурного ансамблю тривало з перервами

упродовж майже двох століть. Нині ансамбль у Пізі внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Перегляд відеоматеріалу: Пізанська Вежа

         Це цікаво знати!

         Всесвітньо відомий учений Галілей використовував Пізанську вежу для своїх дослідів. Зокрема, він кидав з висоти різні предмети, аби довести, що швидкість падіння не залежить від маси тіла.

         Чи дійсно вежа падає? Насправді споруда нахилена. Причина «падіння» вежі,  за однією із версій, — занадто м’який грунт, на якому вона зведена. Будівництво Пізанської вежі було розпочато у 1174 році майстрами Вігьгельмом (Гульєльмо) з Інсбрука і Боннано. Спорудивши перший поверх заввишки 11 метрів і два колонадні кільця, Боннано виявив, що дзвіниця відхилилася від вертикалі. Майстер припинив роботу і зник із міста. Продовжували зведення дзвіниці декілька архітекторів протягом 164 років, але вежа нахилялася все більше. У 2006році верхівка вежі була відхилена на 5,3 м від центру. До неї перестали пускати туристів через побоювання, що будь-якої миті може статися обвал споруди масою 14 500 тонн. У результаті останніх проведених робіт вдалося зменшити відхилення верхівки вежі на 45 сантиметрів.

  Кожен читач літературних творів про лицарів неодноразово, напевно уявляв середньовічний замок, у якому розгорталися події сюжету. Ілюстрацією до лицарського роману може слугувати замок Каркасон, що на півдні Франції. Ця споруда – справжній шедевр військового зодчества, що вражає своєю величчю. Два кола потужних стін, 52 вежі, величезні ворота, бійниці, рів, міст через річку – ось типові ознаки романського замку-фортеці.Середньовічний Каркасон відновили з руїн і подтримують різними, навіть бутафорськими методами: тут вузькими мощеними вулицями їздять запряжені кіньми брички, проводять костюмовані лицарські турніри.

 «Сходинка творчості». Виконання творчого завдання.

         Виконайте ескіз (малюнок) «Середньовічний замок-фортеця у романському стилі».

Врахуйте основні принципи архітектури романських споруд. Не забудьте про застосування кубів, паралелепіпедів, призм, циліндрів; наявність арок та вузьких прорізів дверей і вікон.

 

 

 Бажаю вам творчого успіху!!!

 -----------------------------------------------------------

Завдання№2 виконати до 03.11

Фото виконої роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

або на Viber т. 066 803 1392

 Тема. Мистецькі перлини Візантії та Київської держави  

Сьогодні ми помандруємо до древньої Візантії — держави, що виникла у східній частині Римської імперії в результаті її розпаду па рубежі двох епох: загибелі античної рабовласницької цивілізації та зародження середньовічного феодального суспільства. Столицею новоутвореної держави став Константинополь (нині — Стамбул), заснований імператором Костянтином І у 324—-330 рр. на місці давно зруйнованого античного міста Візантій. А ще мистецтво, ніби машина часу, допоможе нам зазирнути в наше минуле – у Київську Русь. Ми зможемо побачити старовинні храми, рукописні книги княжої доби.

         Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із найважливіших центрів середньовічного мистецтва була  Візантія. Традиції античної та східної цивілізацій поєдналися в культурі цієї могутньої держави, столицею якої став Константинополь. Відповідно до нових світоглядних уявлень головним завданням візантійськйго мистецтва були втілення божественного начала.

         Особливості суспільного та культурного життя Візантії зумовили формування нового мистецького стилю — візантійського та розквіт таких видів мистецтва, як архітектура (зокрема, будівництво храмів), монументальний живопис (фрески, мозаїки, іконопис), книжкова мініатюра, декоративно-прикладне мистецтво (ткацтво, килимарство, ювелірство, різьблення), музичне мистецтво (церковні піснепіви).

      Візантійський стиль поширився далеко за межі імперії та отримав подальший розвиток у мистецтві народів Балканського півострова, Італії та Кавказу. Балканами він поширився ня Русь-Україну, де  існував упродовж багатьох століть.

 Мистецька скарбничка

Візантійський стиль - урочистість, зовнішня пишність і внутрішня шляхетність, а також традиціоналізм, канонічність. Він вирізняється надмірною стилізацією, надзвичайною виразністю ліній, використанням сталих художніх стереотипів і багатства кольорів.

  Приміщення візантійського храму розділялося на три галереї — нефи. Центральну частину увінчував купол, довкола якого інколи розміщували інші, менші за розмірами. Куполи були переважно цибулепорібної, шлемоподібної, іноді шатрової форм. Інтер'єри храмів вражали красою і розкішшю.

 Мистецька скарбничка

Неф (від фр. «корабель») — приміщення у вигляді галереї, відокремлена від

інших рядом арок або колон.

   Найвідоміша у світі пам’ятка візантінської  архітектури — собор Святої Софії у Константнополі  (сучасне м. Стамбул, Турція), у спорудженні якого вперше було застосовано хрестово-купольний тип будування  (тобто споруда має у плані хрест). Собор щедро прикрашено барвистими мозаїками, фресками, іконами. Інтер'єр оздоблений мармуром різних  кольорів. Візантійські митці створили неповторну гармонію барв, що ніби мерехтять під променями світла з вузьких арочних  вікон.

Перегляд відеоматеріала: Собор Святої Софії у Константнополі

    Отже, візантійський храм — це художній ансамбль, у якому поєднано архітектуру, монументальний живопис, театралізовану видовищність церковного церемоніалу і звучання хору а сарellа, який під час богослужіння співає літургію.

         Мистецтво могутньої та високорозвиненої Київської держави  вважають одним із  найвизначніших художніх явищ у світі. Воно успадкувало найкращі традиції Візантії й привнесло свій неповторний колорит у сузір'я стародавніх культур. Запровадження християнства долучило культуру Русі до західноєвропейських цінностей. Сакральна архітектура, монументальний живопис, іконопис, книжкова мініатюра розвивалися на візантійських традиціях, поступово набуваючи своєрідних особливостей.

         Із княжої доби до нашого часу збереглися зразки храмової архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі-Волинському, Галичі. Найстаріший із них — Спасо-Преображенський  собор у Чернігові (1036 р.). Храми прикрашали настінні розписи — мозаїки та фрески. Їх оригінальне поєднання в єдиному ансамблі вважають інноваційним для монументального мистецтва, оскільки воно не було відоме візантійцям.

 

Перегляд відеоматеріалів: Культура Київської Русі

         Найвизначнішою пам'яткою культури Русі-України і символом доби вважають собор Святої Софії  в Києві. Його звели за часів князювання Ярослава Мудрого (1037 р.). Урочистий п'ятинефний хрестово-купольний храм увінчаний тринадцятьма золотими куполами.

  Давньоруські храми були осередками мистецтва й освіти. У них зберігалися рукописні книги, працювали літописні й іконописні майстерні. Історія зберегла ім'я одного з митців того часу — Аліпія — іконописця Києво-Печерського монастиря. Мініатюри до Остромирового Євангелія, найдавнішої рукописної книги Київської держави, виконано майстром Григорієм.

 

 «Сходинка творчості». Творче завдання.

Розгляньте зразки традиційних візантійських орнаментів 

Зробіть замальовки візантійського орнаменту

Бажаю вам творчого успіху!!!

 --------------------------------------------------------

 

Завдання №1  виконати до 27.10

Фото виконої роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

Тема. Пам’ятки мистецтва  Північного Причорномор’я і Скіфії.

         Сьогодні на вас чекають нові відкриття! Ми дізнаємось більше про скульптуру та багатство ювелірного мистецтва, про театральне та музичне мистецтво, зможемо вияснити яка культура мала вплив на  декоративне мистецтво скіфів і греків-переселенців Причорномор'я.

         Скульптуру спочатку імпортували до міст-колоній переважно з метрополії. Під час розкопок стародавніх причорноморських поселень було

знайдено постаменти з написами богів із різних куточків античного світу. Грецька скульптура втілювала ідеали краси досконалої людини. Статуї з вапняку, мармуру, бронзи прикрашали площі й вулиці полісів. Творчість місцевих митців представлена здебільшого в рельєфі й дрібній пластиці. Статуетки з коштовних металів і дерева були окрасою інтер'єрів храмів, жител заможних мешканців.

         Про вплив еллінізму в декоративному мистецтві свідчать форми й оздоблення керамічного та срібного посуду (амфор, ваз) із вишуканими візерунками. Дерев'яні саркофаги прикрашали різьбленням, інкрустаціями.

 

Мистецька скарбничка

Інкрустація — вид декорування виробів і будинків (фасадів, інтер'єрів) способом врізування в поверхню візерунків із шматочків дерева, кераміки, перламутру.

 Ювелірне мистецтво Північного Причорномор'я привертає особливу увагу  майстерністю, оригінальністю, технічною віртуозністю. Форми та види виробів грецьких ювелірів були надзвичайно різноманітними. Жінки носили намисто, персні, браслети, різні типи сережок, головні прикраси (вінки, діадеми, гребні для волосся). Поширений спосіб виготовлення — кування з цільного шматка золота або срібла, у декорі — різьблення й гравірування. Деякі деталі, виконані в мікротехніці, можна побачити тільки крізь лінзу.

  Пантікапейські й ольвійські монети містять додаткові уявлення про візуальне і музичне мистецтво періоду античності. На лицьовому боці карбували голови богів і царів, міфічних персонажів (Медузу, Пана у вінку, грифона зі списом у зубах), звірів (лева, оленя), з іншого боку — музичні інструменти, зазвичай ліру.

         Безумовно, мистецтво Північного Причорномор'я, насамперед Ольвії, Боспору, було знайоме нашим пращурам — праслов'янським племенам, які населяли береги Дніпра, відомого за часи античності як Борисфен.

         Стиль антично-скіфського періоду знайшов закономірне продовження в образотворчому і декоративно-ужитковому мистецтві слов 'ян. На думку деяких дослідників, античний і скіфський впливи ми відчуваємо не тільки в мистецтві, а й навіть в українському костюмі, якому притаманне багатство декору.

         Відколи заснували колонії на півдні сучасної України, активно розвивалося театральне і музичне мистецтво. Вважалося, що музика і театр сприяють гармонійному розвитку людини, її шляхетності. На вистави й агони, що відбувалися в Херсонесі, збиралося понад три тисячі вільних громадян.  Теракотові статуетки акторів і маски віднайдені у Боспорі.

         Про музичне мистецтво скіфів і греків-переселенців Причорномор'я свідчать знахідки інструментів,  їхнє зображення на виробах ужиткового мистецтва. З-поміж них: струнні (ліра, кіфара, трикутна арфа), духові (сиринга, авлос). Так, малюнок на ольвійському кратері з двома кіфаристками віднайдено на острові Березань (Миколаївської обл.).

З Ольвії походить і теракота Атіса із сирингою в руках. Фігурки сирен (птахів із жіночими головами) з лірами в руках, що символізували солодкоголоснй спів, підвішували на прикрасах. На скіфській золотій пластині, знайденій біля с. Сахнівка, що на Київщині, можна побачити бороданя, який грає на струнному інструменті, подібному до грецької ліри. Єдине зображення органа в Північному Причорномор'ї  збереглася на розписі боспорського саркофага.

         У степових курганах знайдено барабани й бубни з металевими дзвіночками, тимпани, брязкальця, що відрізняються за формами й розмірами. З-поміж археологічних знахідок є своєрідні тризубці, які використовували для освячення речей і житла під час обрядових дій. На кінцях зубців цього шумового інструмента розташовані пташки, що тримають у дзьобиках кільця із дзвіночками.

         Неповторний характер життя, культури й мистецтва скіфів стимулював уяву митців. За мотивами історії давнього народу виникла «Скіфська Сюїта»  Сергія Прокоф'єва  - своєрідна оркестрова фреска. 

 

 «Сходинка творчості». Творче завдання.

На вибір.

 Варіант 1. Створи ілюстрацію до пісні «Ольвія» у вигляді колажу із зображенням фрагментів античних споруд на тлі морського пейзажу (графітні олівці; кольоровий папір, різнофактурні матеріали).

Варіант 2. Створи рельєф в анімалістичному жанрі за мотивами скіфського «звіриного стилю». Спробуй передати рух тварини. Орієнтовні теми: «Кінь», «Лосеня», «Олень», «Грифон» (пластилін, фольга, покриття «металік» (наприклад, лак для нігтів золотистого або бронзового кольору)).

Бажаю вам творчої наснаги!!!