Образотворче мистецтво 6-А,Б,В

23 березня 2022

Фото виконаних робіт можна надсилати на Viber або Telegram т. 0668031392

Тема уроку: Натюрморт у різних видах мистецтва.

****************************************

16 березня 2022

Фото виконаних робіт можна надсилати на Viber або Telegram т. 0668031392

Тема уроку: Старовинний натюрморт

**********************************************

23лютого 2022

Завдання виконати до 02.03.2022

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net

Тема: НАТЮРМОРТ ТЕМАТИЧНИЙ

За своїм призначенням натюрморти можуть бути як навчальні, так і творчі, хоча одне не виключає іншого. Малюючи навчальний натюрморт, учневі доводиться вирішувати і творчі завдання - від композиції до завершення малюнка.

Творчість у роботі над натюрмортом починається з вибору теми, із задуму майбутнього твору. Ми самі розміщуємо вибрані предмети: пересуваємо їх, міняємо місцями, замінюємо один предмет іншим, доки не вийде те, що нам здається найкрасивішим. Малюючи ці речі, ми намагаємося передати форму, об’єм предметів, матеріал, з якого вони зроблені.

Дивлячись на твори старих і сучасних майстрів натюрморту, можна помітити важливу закономірність: усі речі, зображені на натюрморті, об’єднані спільним змістом, темою. Підбір речей - не випадковість. Кожна річ за змістом має доповнювати інші, як голос у хорових співах. Якщо, наприклад, до столового ножа та буханця хліба додати віник, то стане зрозумілим, що він тут ні до чого. А от до відра, табурета й ганчірки він буде логічним доповненням.

Ми мусимо ретельно відбирати предмети, адже вони мають співвідноситися також за розмірами і кольором. Маленькі предмети недоцільно малювати поруч з дуже великими. їх просто не буде видно. А шляхетний стриманий колір поруч з яскравим, чистим буде виглядати сірим, брудним.

Ян Давідс де Хем. Натюрморт із черепом

Кількість предметів має бути обмеженою, щоб натюрморт не був переповненим чимось зайвим.

Речі іноді затуляють одна одну, що заважає виразити задум. Інколи навпаки, розміщені занадто окремо, вони здаються ніби випадково розсипаними.

Виявленню задуму художника має допомагати також освітлення.

Слід вибирати таке освітлення, за якого предмети виглядали б найвиразніше. Загалом, перш ніж зображувати який-небудь натюрморт, потрібно вирішити, що ми за його допомогою хочемо висловити, яку сторінку різноманітного життя відобразити, які речі стануть «акторами» нашої розповіді, оскільки через них художник відтворює оточення, показує смаки, професію і навіть характер людей, яким ці речі належали.

Віллем де Портер. Натюрморт зі зброєю і прапорами

О. Вилкова. Натюрморт зі свічкою і старою іконою

О. Михайлов. Натюрморт із глобусом

Учнівська робота. Літо (гуаш)

Учнівська робота. У селі (олівець)

Практична самостійна робота.

Намалювати тематичний натюрморт.

Виберіть тему майбутнього натюрморту. Які предмети ви виберете для розкриття теми? Що кожен із предметів буде символізувати? Яка колірна гама й колорит краще підкреслять тему натюрморту?

План роботи:

• На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.

• Порівняйте пропорції різних частин зображення кожної окремо: довжину до висоти й ширини. Виправте помилки в побудові.

• Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.

• На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозуміліші.

• Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин натюрморту.

• Визначте, яка поверхня, частина натюрморту освітлена найяскравіше і як забарвлене тло поруч.

• Як змінюється відтінок кольору в тіні і на освітленій поверхні?

• Де найтемніша частина натюрморту загалом?

• Поспостерігайте, які різні півтонові співвідношення на різних поверхнях?

• Де створюється найбільший контраст?

• Наприкінці роботи подивіться на результат загалом - чи немає якихось деталей, які б заважали сприйняттю роботи з невеликої відстані. Для цього відійдіть на пару кроків і подивіться на роботу. Занадто світлі ділянки пригасіть, занадто темні - трошки висвітліть, якщо побачите, що в ході роботи викривилися пропорції, - виправте.

Бажаю вам творчого успіху!!!

*************************************

02 лютого 2022

Завдання виконати до 09.02.2022

Фото виконаної роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

Тема уроку: Натюрморт

Перегляд відеоматеріалу

**********************

26.01.2022

Завдання виконати до 02.02.2022

Фото виконаної роботи надсилати на електронну

пошту tinulya76@ukr.net

Тема: Лялька - уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок.

Практична робота:

Перегляньте які бувають ляльки-мотанки. Виберіть собі, яка найбільше сподобалася і намалюйте ляльку, використовуючи знання пропорцій тіла людини. Висота голови ляльки має вміщуватися у довжині її тіла 8 разів.

Бажаю вам творчого успіху!!!

-----------------------------------------------------------

10 листопада 2021

Завдання виконати до 16.11.2021

Фото виконаної роботи надсилати на електронну пошту tinulya76@ukr.net

Тема: Пейзаж. Історія пейзажу.

Завдання:

Намалювати пейзаж за власною уявою, фарбами.

Бажаю вам творчого успіху!!!

-----------------------------------------------------

03 листопада 2021

Завдання виконати до 09.11.2021

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net

Тема: Фантастичні тварини.

- Що таке анімалістичний жанр?

- Що є предметом зображення картин анімалістичного жанру?

Фантазія художника безмежна. У своїй образній уяві художник перетворює реальний образ, і на папері можуть оживати неймовірні тварини.

Ідеєю для вигадки фантастичного образу може бути казка, міф, легенда, фантастична повість, перегляд кінофільму, життєві враження.

Сьогодні ми будемо малювати тварин, яких не існує в природі.

Багато фантастичних істот та звірів відомі вам з міфології.
Зображення людей з головами тварин - багато в мистецтві
Давнього Єгипту : тут шанували напівлюдину-напіврибу,
биків і левів із людськими обличчями і боялися людей-скорпіонів, що мешкають на краю Всесвіту.
Античні міфи розповідають про Пегаса - крилатого коня,
химеру - чудовисько, яке поєднувало в собі риси лева, кози та змії, кентаврів - напівлюдей-напівконей .
А з ким із цих фантастичних створінь хотілося б зустрітися вам?

А найпопулярнішим, мабуть, є дракон - крилатий змій,
 який може мати одну або кілька голів. 
Про дракона розповідають казки та легенди в усьому світі. 
Та, наприклад, мудрий китайський дракон набагато симпатичніший 
за свого європейського родича, який зазвичай охороняє скарби
 або викрадає принцес. 

Завдання нашого уроку :

Яка фантастична тварина вам подобається? Чому?

Створіть зображення будь-якої фантастичної тварини, або вигадайте свою.

Продумайте, що саме символізуватиме ваш образ, що вирізнятиме його від реальних тварин, усі його пропорції та характерні деталі, колір, фактуру, настрій персонажу та середовище його існування .

Назвіть свою тварину.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери або гелеві ручки для деталізування форми .

Бажаю вам творчого успіху!!!

---------------------------------

Січень 2021

Завдання №1 виконати до 25.01

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.

або на Viber т. 066 803 1392

Тема: Пропорції тіла людини.

Фігури людей дуже різноманітні. Яка з них є ідеальною - про це ми сьогодні з вами дізнаємось на уроці.

Слово «пропорція» походить від латинського «proportio» - «співвідношення» і визначає певне співвідношення частин предмета між собою за величиною.

У п’ятому столітті до нашої ери жив у Греції знаменитий скульптор Поліклет. Він створив статую «Дорифор».

У написаній Поліклетом книзі «Канон» скульптор виклав свою теорію про пропорції ідеально красивого людського тіла, тому вона отримала назву «Канон», тобто взірець. Канон будувався так: якась частина людської фігури приймалася за одиницю міри й отримувала назву «модуль». У каноні Поліклета модулем була довжина голови, котра вміщувалася у висоті фігури 8 разів.

Але найбільш життєвими виявилися канони стародавніх митців, які взяли за одиницю вимірювання висоту голови.

Символом правильної пропорційної побудови людини є «Віртувіанська людина». Це робота відомого художника періоду Відродження Леонардо да Вінчі, його ще називають «золотим перетином», це ті пропорції тіла, які є приємними для споглядання.

«Вітрувіанська людина» - це один з найзнаменитіших малюнків Леонардо Да Вінчі, який приблизно в 1490 році був розміщений в одному з його журналів. На цьому малюнку зображена оголена фігура чоловіка у двох позиціях, накладених один на одного. Фігура чоловіка з руками і ногами, розведеними в сторони, внесена в коло, а з розведеними руками і зведеними разом ногами - в квадрат. Вітрувіанська людина Леонардо символізує канонічні пропорції.

Значення цього малюнка в тому, що тільки ідеальні пропорції людини можна вписати в коло та квадрат. А центр золотої пропорції будови людського тіла розташовувався точно в місці пупка.

Вивченню пропорцій людського тіла приділяли увагу художники епохи Відродження, особливо Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та інші.

Леонардо да Вінчі визначив деякий перелік пропорцій людського тіла.

1. Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина — це ноги.

2. Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.

3. Ширина плечей дорівнює двом головам.

4. Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.

5. Опущена рука доходить до половини стегна.

6. Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

7. Довжина стопи дорівнює висоті голови.

Уважно розгляньте силуети фігур людей. Чим вони відрізняються? Чи можна визначити стать та вік людей ? Чому?

Пропорції людського тіла, починаючи від народження, безперервно змінюються. Так, висота голови немовляти вкладається в постать 4 рази, у дворічної дитини – 5 разів, у семирічної – 6 разів, у чотирнадцятирічної – 7 разів, а в двадцятип’ятирічної високої на зріст – 8 разів, середньої – 7,5 рази, низької - 7 разів. Доволі часто допускається помилка під час малювання, коли лише зменшуються пропорції тіла дорослої людини. У результаті на малюнку виходить зображення не дітей, а зменшених дорослих. Слід відзначити відмінність у пропорціях між чоловічою та жіночою постатями. Так, чоловіки вищі на зріст від жінок, у них відносно довші ноги і ширші плечі, товща шия, довші кисті та стопи. При зображенні людини потрібно передусім установити правильне положення всієї постаті, визначити пропорції частин тіла відносно одна одної, а потім упевнено малювати, намагаючись передати характерні особливості голови, тулуба, рук і ніг людини.

Практична робота.

Намалювати постать людини.

Послідовність виконання практичної роботи:

1. Проведіть вісь постаті.

2. Визначте висоту голови і відміряйте нею розмір тієї постаті, яку ви вибрали.

3. Визначте довжину ніг, поділивши висоту постаті навпіл.

4. Відмітьте кінці пальців на середині стегна.

5. Намітьте коліна, поділивши ноги навпіл.

6. Поміряйте ширину плечей, вона повинна дорівнювати висоті двом головам.

7. Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

Бажаю вам творчого натхнення!!!

------------------------------------------------

Жовтень 2020. Навчання триває!!!

Завдання№3 виконати до 10.11

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net

або на Viber т. 066 803 1392

Тема: Анімалістичний жанр у декоративному мистецтві

Сьогодні на уроці ми познайомимось із творчістю української художниці Марії Приймаченко, про яку видатний іспанський художник Пабло Пікассо казав: «Коли я дивлюсь на її картини, то почуваюся просто дитиною у живописі порівняно з нею».

Малюнками Марії Приймаченко японці ілюструють свої абетки, Пабло Пікассо схилявся перед творами геніальної українки, а 2009 рік ЮНЕСКО оголосив роком Приймаченко — художниці, яка прожила життя в поліському селі Болотня, що за 80 км від Києва. Хто ж вона така, ця Марія Приймаченко? Чому її роботи так хвилюють не тільки українців, а й міжнародну спільноту?

Марія Оксентіївна Приймаченко (Примаченко) народилася 12 січня 1909 р. у селі Болотня на Київщині. Там же і померла 18 серпня 1997 р. Визначна українська народна художниця, представниця наївного мистецтва, батько якої, Оксентій Григорович, був теслею, а мати, Параска Василівна,— визнаною майстринею вишивання. Згадуючи про своє дитинство, Марія казала: «Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всілякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…» Звісно, кожен хотів прийти та подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Але як талановиту художницю Приймаченко відкрили тільки у 1930-ті рр. завдяки київській мистецтвознавиці Тетяні Флору. Початком світового визнання для Марії Приймаченко став 1936 р.: її роботи виставляються в Києві, Москві та Ленінграді, наступного року — в Парижі. 1957—1959 рр.— закордонні виставки за участю Приймаченко у Парижі, Софії та Відні. 1966 р.— майстриня отримала Державну премію ім. Тараса Шевченка, згодом — звання заслуженого діяча мистецтв та народного художника.

Познайомимося й ми з цими унікальними творами українського мистецтва. Таємничим, хвилюючим з’являється перед глядачем творчість української народної художниці Марії Приймаченко.

М. Приймаченко. Лев

У її декоративних розписах, здається, концентрувався художній дар багатьох поколінь народних майстрів, що донесли до нас з глибини століть свої уявлення про прекрасне і потворне, добро і зло.

М. Приймаченко. Загроза війни

Подивіться уважно на ці роботи. Чим вони різняться? Якими засобами передає художниця добро і зло? Так, кольором, формою та декоруванням зображуваної істоти.

М. Приймаченко. Зелений слон

Рожева мавпа, зелений слон, численні леви з напівлюдською подобою — всі вони з картин Приймаченко. Мистецтвознавці називають цей стиль — арт наїв, або наївне малярство.

М. Приймаченко. Рожева мавпа

Колись Марію запитали:

— Чому на ваших картинах немає людей?

— Як це немає? Вони і є люди.

— Де ж там люди?

— Люди там завжди є. Це я.

— Чому ви не малюєте справжніх квітів?

— А навіщо? Ви ж і так їх бачите.

— А з натури не пробували?

— Я і малюю з натури, але вони кожного разу квітнуть інакше.

Фантастичні звірі, яких малювала художниця упродовж останніх років,— унікальне явище у світовому мистецтві. Ці картини — витвір її геніальної уяви. Насправді таких звірів не існує у природі.

М. Приймаченко. Дві синички, дві сестрички ходять по травичці

Наприклад, одному зі звірів Приймаченко дала назву «Дикий чаплун» — від слова «чапати», акцентуючи увагу на його лапах, що здатні продиратися крізь зарості, і взагалі — крізь таємничі хащі життя. Її загадкові звірі завжди мають земну першооснову, і поштовхом до їх народження часом стають реалії сьогодення.

М. Приймаченко. Дикий чаплун

Фантастичні звірі Приймаченко — це і засторога, і заклик до дружби, до миру.

Ось ми й переглянули деякі роботи Марії Приймаченко. Зверніть, будь ласка, свою увагу на основні засоби, які використовувала у своїх роботах художниця. Це узагальнення форми та кольору тварин, квітів, дерев тощо, а також площинне зображення образів та їхнє декорування різноманітними орнаментами. У її роботах співіснують усі ці засоби, що дозволяє створювати такі декоративні зображення.

Сьогодні ми спробуємо створити власне декоративне зображення будь-якої істоти, використовуючи основні засоби декоративного мистецтва.

Інструктаж

Послідовність дій

1. Обміркуйте майбутню роботу. Оберіть певну тварину, образ якої ви хочете відтворити.

2. Проаналізуйте загальний вигляд цієї тварини. Обміркуйте, яким чином можна узагальнити форму обраної вами тварини.

3. Намалюйте тварину олівцем.

4. Доберіть кольорову гаму для вашої роботи. Пам’ятайте: колір тварини має бути узагальненим.

5. За необхідності продумайте декоративні елементи, які прикрасять вашу тваринку.

Самостійна практична робота(на вибір)

Завдання № 1. Створити декоративний образ тварини, наслідуючи роботи Марії Приймаченко.

Завдання № 2. Створити декоративний образ тварини за власною уявою.

Бажаю вам креативних ідей!!!

---------------------------------------------------------

Завдання№2 виконати до 03.11

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net

або на Viber т. 066 803 1392

Тема: АНІМАЛІСТИКА В СКУЛЬПТУРІ

Анімалістичний жанр - один з найбільш поширених напрямків у скульптурі. Цікавість до живої природи була притаманна людині з давніх-давен: перші скульптурні зображення з’явилися ще в епоху палеоліту. В античному світі фігурами тварин оформлювали людські помешкання і приміщення храмів і каплиць, а зображуваним істотам надавали магічного значення.

Нині на вулицях європейських міст ми можемо побачити скульптури тварин: монументи вершників на конях, статуї левів біля парадного входу в резиденціях, барельєфи з птахами на тріумфальних арках, дрібна пластика анімалістичного жанру в декорі фасадів. Приватні зібрання аристократів поповнювалися портретами з улюбленими вихованцями, зокрема досить популярні були коні, коти, собаки чи екзотичні тропічні птахи. Особливе місце належить кабінетній скульптурі із порцеляни, бронзи чи гіпсу, виконаній в анімалістичному жанрі.

Тріумфальна арка - споруда над дорогою у вигляді проїзду для церемонії урочистого в’їзду переможця.

Ліссіп. Квадрига. Скульптура на фасаді собору Сан-Марко у Венеції

Маргарита Камардина. Бик

Сергій Феофанов. Мамонт

Фасад - зовнішній бік будівлі: передній, боковий або задній.

Термін «анімалізм» уперше було вжито в 1831 р. після виставки в Паризькому художньому салоні молодих французьких художників Антуана Луї Барі, Кристофа Фратена та Олександра Жуйонне, на якій вони представили мініатюрні фігурки тварин.

Г. Феоктистов. Равлик. Бронза

К. Шубнякова. Чапля

Нині анімалістичний жанр лишається одним з найпопулярніших. Скульптура тварин не тільки прикрашає екстер’єри міських будівель, а й слугує чудовим доповненням до інтер’єрів як особистих, так і громадських приміщень. Завдяки її універсальності, таку скульптуру можна помістити в приміщення будь-якого призначення: як невелику тендітну статуетку, що слугує незначним доповненням, своєрідним акцентом, або як монументальну скульптуру, навколо якої буде створено цілий інтер’єр.

Завдання:

Створіть скульптуру тваринки із пластиліну на вибір: вола, вівцю, козу, теля, віслючка, собачку, кота та інш.

Для ліплення скульптурної фігурки беруть пластилін (або глину, чи солоне тісто) стеку і дощечку, на якій виконують роботу.

1. Перед тим як розпочати роботу, вирішують, образ якої тварини хочуть зліпити - собаки, чи ягнятка, чи козеняти, корови чи віслючка.

2. Зазвичай спочатку роблять замальовки олівцем свого обранця з різних боків. Адже скульптурний образ тривимірний, і ще до початку ліплення потрібно уявляти, як буде виглядати обраний герой з різних боків.

3. Якщо скульптура масивна, то варто зробити каркас, закріпити його на підставці, він має бути міцним. Це може бути дерев'яний чи пінопластовий брусочок і металевий дріт, прикріплений до горизонтальної дощечки.

4. Створюючи роботу, можна використати в ній різні матеріали, які найбільше підходять для втілення задуму - глина або пластилін в поєднанні з нитками, природними матеріалами, ватою та ін.

Перегляньте, будь ласка, відео, як можна зробити тварин із пластиліну.

Бажаю вам творчого успіху!!!

---------------------------------------------------

Завдання №1 виконати до 27. 10

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net

Анімалістичний жанр у живописі

Сьогодні ми продовжуємо вивчати анімалістичний жанр, адже він багатогранний та дуже цікавий. Але сьогоднішній урок ми присвятимо анімалістичному жанру в іншому виді образотворчого мистецтва — у живописі, ознайомимося з роботами художників-анімалістів, які створювали свої роботи живописними матеріалами.

Світ анімалістичного жанру розмаїтий, як і світ тварин. І тому кожний художник-анімаліст обирає для своїх робіт тих тварин, які припали йому до душі, за якими йому цікаво спостерігати.

Створюючи твори мистецтва будьякого жанру, кожен художник пам’ятає, що в основі твору завжди є композиція. Що ж таке композиція?

Композиція (у перекладі з лат.— зв’язок, поєднання, створення, побудова) — структура, взаємозв’язок важливих елементів художнього твору, від яких залежать увесь його сенс та будова.

Отже, художник так розташовує деталі зображення, лінії, плями кольору та світла, щоб витвір у цілому був виразним, цілісним (ані прибрати, ані додати). Тобто композиція збирає всі основні елементи зображуваного в єдине ціле. Тому, коли ми дивимось на роботи видатних митців образотворчого мистецтва, ми бачимо цілісну роботу, де всі деталі й найменші елементи зображення розкривають головне у творі. Запам’ятайте: перед тим, як зображувати будь-що, ви маєте ретельно продумати композицію своєї роботи.

Сьогодні ми малюватимемо тварин фарбами. Пам’ятайте: кожна тварина живе у своєму середовищі. Ваші композиції мають розкрити не тільки образ улюбленої тваринки, а й середовище, в якому вона мешкає.

Самостійна практична робота учнів

Завдання.

Створити живописну роботу анімалістичного жанру.

Намалювати тварин фарбами вам допоможуть відео-уроки.

Бажаю вам творчого успіху!!!

Завдання №7 виконати до 22.05.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

МІФОЛОГІЧНА ТЕМА

У давнину свої уявлення про походження людини, світу люди перетворювали в міф. В античній міфології (у Давніх Греції та Римі) численні боги були схожі на людей. Але вони уявлялися досконалішими і прекраснішими. Образи античних богів надихали не лише античних митців.

Художники наступних століть також часто зверталися до міфічних сюжетів. Твори живопису, графіки, скульптури, присвячені античним сюжетам, належать до міфологічного жанру. У них художники іноді зверталися до алегорії - інакомовності. Образ плодючої Землі чи Правосуддя могли зобразити у вигляді жінки, а водяну стихію — у вигляді чоловіка. Так, давньогрецький бог Марс означав війну (адже він був богом війни), бог Посейдон чи наяди — водну стихію. Правосуддя й досі символізує Фіміда - богиня з терезами, зав’язаними очима і мечем.

Античні образи й сюжети знову стали дуже популярними в XV-XVI ст. Вони надавали натхнення Боттічеллі та Рафаелю, Мікеланджело та Тиціану.

В академіях мистецтв, що виникли в європейських країнах, протягом XVII—XVIII ст. міфологічний жанр вважали «піднесеним», «ідеальним», що втілював уявлення про гармонію і красу. До цього жанру зверталися видатні художники минулого: Веласкес, Рубенс, Рембрандт.

В. Васнецов. «Сирін та Алконост. Спів радості та смутку». Міфологічні птахи радості та смутку в давньоруських і візантійських середньовічних легендах, райська діва-птах, що приносить щастя. Вірогідно, що вказані «короновані птице-діви» є відгомоном дохристиянських східнослов’янських образів (на зразок птице-дів з Київських колтів часів Київської Русі).

Давні греки на своїх вазах часто зображували міфічні сюжети, як, наприклад, подорожі аргонавтів

Учнівські роботи, які наслідують античний вазопис.

Сюжети античності трапляються в українських художників, чиє життя було пов’язане з Санкт-Петербурзькою академією мистецтв. Вони є у творчості Т.Г. Шевченка. Героїв античних міфів можна знайти у творчості художників, скульпторів XX ст.

На початку XIX ст. художники (а також поети і письменники) згадали про те, що греки і римляни були не єдиними давніми народами у світі і, головне, не єдиними предками сучасних європейців. Французи і англійці почали захоплено збирати і вивчати міфи і легенди кельтів, німці - давніх германців, українці і росіяни - давніх слов’ян. З’ясувалося, що в цих легендах, переказах, казках також чимало цікавих персонажів і сюжетів. Сучасні живописці, графіки і скульптори також нерідко звертаються до них.

ВАЗОПИС

Надзвичайно багато зображень на міфологічну тему збереглося в давньогрецькому вазописі. Греки виготовляли прекрасні посудини дуже різних форм і завжди майстерно їх розписували особливою непрозорою і блискучою чорною фарбою (лаком), секрет виготовлення якої й досі остаточно не розкрито. Іноді додавали також інші фарби (наприклад, білу).

Давньогрецький вазопис різних часів, звичайно, не є однаковим. У VI ст. до н. е. він був чорнофігурним, тобто всі постаті і предмети були чорними (їх малювали лаком), а тло - кольору обпаленої глини (його залишали чистим). У наступному столітті виник червоно-фігурний вазопис. Тут усе було навпаки - тло вкривали лаком, залишаючи лише силуети постатей і предметів (отже, вони тепер були червонуватими на чорному тлі), а потім дуже тонким пензликом промальовували всі додаткові деталі - риси обличчя, волосся, складки одягу, прикраси та ін.

Давньогрецькі посудини - це звичайні побутові речі, але чудові розписи перетворили їх на справжні твори мистецтва, якими пишаються нині найвідоміші світові музеї.

Практична робота.

Намалюйте композицію-силует у стилі грецького вазопису.

План роботи:

• На аркуші паперу скомпонуйте зображення.

• Вирішіть, які зображення будуть більші, а які - менші.

• Зафарбуйте силуети або тло темною фарбою, створюючи силует.

Бажаю вам творчого успіху!!!

------------------------------------------------------------------------

Завдання №6 виконати до 15.05.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

БІБЛІЙНА ТЕМА В МИСТЕЦТВІ

Величезну кількість художніх творів присвячено біблійній темі. І це цілком природно. Біблію можна вважати енциклопедією людських характерів, життєвих ситуацій. Тому уважний митець завжди знаходив у ній щось подібне до своїх почуттів і поглядів.

Перегляньте відео і ви дізнаєтесь про біблійну тему в мистецтві та навчитеся створювати янгола у техніці витинанки.

Практична робота.

Створіть зображення янгола в техніці витинанки .

Зразки витинанок

Бажаю вам творчіх успіхів!!!

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------

Завдання №5 виконати до 01.05.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

Тема уроку. Шевченко-художник.

Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна - 1200 робіт. Це свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу, проте за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як про художника.

Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві. Загальновідомо, що Шевченко був одним із зачинателів і першим видатним майстром офорту у вітчизняному мистецтві. Сам він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення.

Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки» або «Жіноча голівка» датований самим автором ще 1830 році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова, Тарас переходить з класу в клас в числі кращих учнів. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. За час навчання в академії його тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури і живописні твори. Тарас мріяв поїхати в казкову Італію, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури і архітектури. Та Академія послала іншого, а власних коштів на таку подорож у Шевченка, звісно, не було. Друга заповітна мрія - повернутись назавжди в Україну.

У 1843 році Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Під час подорожі любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Уміння інтерпретатора історії Шевченко виявив у трьох офортах серії «Живописна Україна»- «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада» і «Старости», на яких відображено історичні місця, побут і природу країни. Повертаючись в Петербург, він завершує навчання в Академії, видає на власні кошти і поширює альбом під назвою «Живописна Україна».

В яких жанрах мистецтва працював Шевченко .

* Автопортрет

* Портрет

* Пейзаж

* Історичний жанр

* Побутовий жанр

* Книжкова

ілюстрація

Практична робота.
Намалюйте ілюстрацію до одного з улюблених творів Т.Г. Шевченка

Бажаю вам творчого успіху!!!

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Завдання №4 виконати до 23.04.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

Тема: Український народний одяг.

Оберегом людини в усі часи був одяг. Він прикривав її від холоду і від недоброго ока. Формування українського одягу - цього яскравого і самобутнього культурного явища - відбувалося протягом багатьох століть.

Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя як у духовній культурі, так і в побуті. Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався протягом багатьох століть. Характерною рисою українського одягу є його декоративна мальовничість, яка віддзеркалює високий рівень культури, володіння різними технологіями виробництва матеріалів та оздоблення.

Костюм відрізняється відповідно до статі, жіночий одяг більш складний, ніж чоловічий.

Традиційний український одяг класифікують:

1. Натільний одяг - сорочка.

2. Нагрудний одяг - безрукавки (кептар, керсетка, лейбик ).

3. Жіночий стегновий одяг: запаска, плахта , спідниця, літник, димка, фартух (зшитий)

4. Чоловічий стегновий одяг: гачі, шаровари.

5. Верхній одяг: жупан, керея, кожух, свита (старовинний гуцульський верхній одяг з валяного сукна), сердак (старовинний верхній одяг із домотканого сукна ).

6. Пояси: крайки, очкур, пояс-рушник, черес.

7. Головні убори. Жіночі: шнури, вінки звиті, очіпок намітка, убрус, хустка. Чоловічі: брилі (солом’яки), шапки (капелюхи).

8. Взуття: личаки, сап’янці, черевики, чоботи.

Перегляньте відео.

Україна – достатньо велика країна, тому український народний костюм відрізняється багатством регіональних різновидів... Загальнохарактерною рисою традиційного українського одягу та численних доповнень до нього є декоративна мальовничість.

Українська сорочка - Берегиня нашого народу, символ здоров’я, краси, щасливої долі, родинної пам’яті, любові, святості. Народ ставився до вишиванок, як до святині. Вони ревно зберігали і передавали із покоління в покоління із роду в рід як родинні реліквії. За традицією, матері вишивали сорочки та рушники своїм дітям, дівчата готуючи придане, вишивали своїм

нариченим сорочки на знак вірності й кохання. Вишивка на грудях захищає душу людини від руйнування та занападу. Як правило, ці українські обереги пройшли крізь віки і нині символізують чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею.

Легенда про вишиту сорочку

Існує давня легенда, яка розповідає, чому люди почали прикрашати вишивкою предмети у своїй оселі та вбрання, що носили. Був час, коли багато людей забули Боже слово і жили у гріху. І отримали ангели Божий дозвіл умертвляти всіх без розбору, на кому нема хреста. В однієї жінки залишився єдиний син. День і ніч вона благала в Бога пощади для своєї дитини, і Господь відкрив їй таємницю: "Виший дитині і собі хрести на сорочці, щоб ангели їх побачили. Але нікому не кажи, бо заплатиш життям". Та жінка не могла спокійно дивитися, як помирають інші. Вона розповіла про хрести-обереги. А як люди не повірили, то зірвала сорочку із себе і тихо померла у всіх на очах. Відтоді люди стали вишивати сорочки. А з часом, окрім хрестів, у вишивках з'явилися символи родючості, рослинні візерунки та інші символи християнської віри.

Приємно усвідомлювати, що український народний костюм і сьогодні залишається затребуваним і популярним. Елементи традиційного одягу часто-густо використовуються в повсякденному житті - чоловічі та жіночі вишиванки, вінки з квітів, стрічки для волосся. У спеціалізованих магазинах ви без зусиль зможете купити вишиванку або інші елементи національного костюму. Будьте стильними і любіть свою країну!

Практична робота:

Намалювати ескіз сучасного українського одягу з національними елементами.

План роботи.

1.На аркуші паперу скомпонуйте зображення одягу , але вирішіть який цей одяг буде: св’ятковий або повсякденний.

2. Згадайте свої знання про будову тіла людини.

3. Олівцем легенько позначте обриси одягу.

4. Виправте невдалі на ваш погляд обриси одягу.

5. Подумайте та вирішіть, якими зробити деталі одягу, які орнаменти будуть на одязі, чим буде оздоблений одяг.

6.Чи буде в одязі акцентуватись на чомусь увага.

7. Яке буде взуття, аксесуари, головний убір.

Бажаю вам творчого успіху!!!

-----------------------------------------------------------

Завдання №3 виконати до 16.04.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

Тема: СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА.

На уроках літератури вам траплявся термін сюжет. Його значення, мабуть, не викликало ніяких труднощів. Сюжет - це те, про що розповідається у творі. Чи можна вживати це слово щодо картини чи малюнка? Можна, якщо ми бачимо на них зображення подій. Сюжет художнього твору є надзвичайно важливим, хоча й не головним.

Великі майстри, звертаючись до традиційних сюжетів, щоразу знаходять у них щось нове, важливе для своєї епохи. Майстри Середньовіччя могли поєднати в картині кілька подій, що сталися з одним і тим самим персонажем. Тоді його зображення виникало в композиції кілька разів. А по краях ікони зображували ніби віконечка(клейма), у яких розміщували різні епізоди з життя героя картини, наприклад чудеса, які створив цей святий.

Сандро Боттічеллі. Сцени з життя святого Зіновія.

Художник зобразив свого героя тричі, причому двічі - навіть в однаковому одязі.

У добу Відродження художники почали зображувати на картині тільки один епізод - той, який вони вважали найголовнішим і який виражав зміст оповіді.

Художні твори, що відображають повсякденне життя, належать до побутового жанру. Іноді їх називають просто жанровими.

Побутові сцени з’являються в добу неоліту, у первісних художників. Потім, згодом, дуже ретельно фіксували всі подробиці свого побуту давні єгиптяни. Побутовими сценами часто прикрашали грецькі вази. У добу Середньовіччя і Відродження художники намагалися наблизити біблійні сюжети до сучасного їм побуту. Персонажі Біблії та Євангелій були одягнені так, як одягалися середньовічні селяни, городяни й лицарі, і мешкали в таких самих замках і будинках.

Діонісій. Митрополит Олексій з житієм

Жан Мілле. Збирачки колосся

Багато картин на побутову тематику створив великий фламандський художник XVI ст. Пітер Брейгель-старший. Справжній розквіт побутового жанру припадає на XVII ст. Картини невеликого формату для помешкань на теми повсякденного життя створювала велика кількість голландських художників, так звані «Малі голландці». На їхніх картинах ми можемо побачити сімейні свята, гру в карти, візит лікаря до хворого, події і ситуації, дуже поширені і звичні в житті людини.

У творчості художників XIX ст., як-от Жан Франсуа Мілле, картини, малюнки, гравюри викривали недоліки людей і суспільного життя, викликали в глядачів співчуття до знедолених. До побутового жанру часто зверталися Т.Г. Шевченко та інші українські художники.

М. Пимоненко. Суперниці. Картина зображує типову побутову сцену.

3. Уважно роздивіться запропоновану вам картину побутового жанру. Які події передували тому, що зображено на ній? Що, на вашу думку, відбудеться потім? Чому художник зобразив саме цей момент?

Практична робота.

План роботи.

• На аркуші паперу скомпонуйте зображення.

• Вирішіть, які зображення будуть більшими, а які - меншими.

• На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла.

Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозумілі.

• Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин малюнка, де створюється найбільший контраст.

Бажаю вам творчого натхнення!!!

Завдання №2 виконати до 08.04.2020

Фото виконаної роботи надсилати на електронну поштуtinulya76@ukr.net.

Тема: НАТЮРМОРТ У РІЗНИХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА

Живописний натюрморт є, звичайно, найпопулярнішим.

Адже саме він дає змогу не лише передати форму предметів та особливості їхнього освітлення, а й відтворити їх майже такими, якими вони є насправді. Фрукти, скляний чи навіть срібний посуд, гаптовані тканини - усе це натюрмортисти минулого вміли відтворювати з надзвичайною майстерністю.

Чимало чудових натюрмортів створюють і сучасні живописці.

Проте цей жанр існує не лише в живописі. Графічні натюрморти, виконані аквареллю чи гуашшю, можуть бути не менш яскравими.

Проте такі графічні техніки, як лінорит чи офорт вимагають від натюрмортиста особливої майстерності - адже в його творі не буде кольору або колір цей буде досить умовним. Тому інші художні засоби — лінія, пляма, освітлення, а також вдала композиція - стають особливо важливими. Вдалі графічні натюрморти є іноді навіть виразнішими за живописні, адже задум художника відчувається в них краще.

С. Железняк. Кавун і айстри. Живопис: полотно, олія.

Фернандо Ботеро. Натюрморт з кавуном. Скульптура: бронза

Джакомо Манцу. Стілець із фруктами. Скульптура: бронза

Скульптурні натюрморти створюють дуже рідко, зазвичай як експеримент. Щоправда, цей жанр є досить популярним у декоративній скульптурі. Мабуть, ви бачили в старовинних парках мармурові вази, іноді навіть з квітами і фруктами (звичайно ж, мармуровими). Рельєф, який зображує книжки, може прикрасити бібліотеку, а скульптурне зображення різних наукових приладів - пам’ятник відомому вченому.

Н. Пухінда. Осінній натюрморт.

Графіка: акварель, гуаш

І. Кир. Натюрморт зі скляним посудом. Графіка: пастель

О. Давидова. Натюрморт. Графіка: ліногравюра

У декоративно-ужитковому мистецтві дуже популярними є зображення квітів. їх можна вважати натюрмортами. Славетна українська художниця Катерина Білокур створювала і справжні натюрморти, з овочами, фруктами, глеками і караваєм хліба.

Звичайно, жанр натюрморту існує і в художній фотографії. Нині він є надзвичайно популярним і розповсюдженим, адже рекламні фотографії посуду чи, наприклад, фотографії страв у кулінарних книгах є саме натюрмортами! До цього жанру звертаються і справжні майстри. Нерідко вони навіть відмовляються від кольору, створюючи чорно-білі знімки і саме так розкриваючи красу й загадковість звичайних речей.

Натюрморт-інсталяція з різних предметів театрального вжитку

Учнівські роботи

Практична самостійна робота.

Створити натюрморт у техніці аплікація.

Давайте пригадаємо, що таке аплікація.

Аплікація – один із видів декоративно-ужиткового мистецтва, заснований на створенні художніх зображень, візерунків, орнаментів, малюнків шляхом накладання, вирізблення, наклеювання, закріплення, нашивання їх на будь-які площини, прийняті за тло.

Зразки учнівських робіт.